Як заповільнене кіно Стихають тіні за вікном І запах кави з молоком... Світанок у моїй руці В тумані, наче в молоці, Лиш ти і я на світі цим.
Якби не знати взагалі, Що відбувається, коли В мені розтоплюється лід... Слова навмисно загублю, Бо ще повірити боюсь, Що, може, я тебе люблю.
Це не тільки шоколад, Смак ванілі на губах, Це, коли уже не можеш Повернутися назад.
У кіноверсії життя, На смак солодкі почуття, Це знаєш ти і знаю я. Та все придумаємо ми, Які залишились дітьми У світі світла і пітьми.
Це не тільки шоколад, Смак ванілі на губах, Це,коли уже не можеш Повернутися назад. Це не тільки шоколад, Смак ванілі на губах, Це,коли уже не можеш Повернутися назад.