Мов за подушне, оступили Оце мене на чужині Нудьга і осінь. Боже милий, Де ж заховатися мені? Що діяти? Уже й гуляю По цім Аралу, і пишу. Віршую нищечком, грішу. Бог зна колишнії случаї В душі своїй перебираю Та списую; щоб та печаль Не перлася, як той москаль, В самотню душу. Лютий злодій Впирається-таки, та й годі.
Другие названия этого текста
Тарас Шевченко - Мов за подушне, оступили... [К. Степанков] (0)
Тарас Григорович Шевченко - Мов за подушне, оступили... (0)