Осінь...тіні людей... Затамовуєш подихи... Колір зникне з очей, І залишаться дотики... Чуєш краплі дощу На своєму обличчі? Знаєш, я полечу В світ потойбіччя
Пр-в Назустріч вітрам, Назустріч дощу Розправляю я крила... В душі стоїть крик І я не мовчу, Вже терпіти не сила... Сховаю свій біль, Тупий-гострий біль В серці хворого тіла... І змию дощем, Солоним дощем, Ти так захотіла...
Хвилі, мов дикий звір, Розбивають міцну стіну... Мрії...у дивний вир Припиняю сліпу я війну... В жилах стигне П`яна кров, І думи мої в тисках... Був обман, не любов, Тепер я вільний птах