Завтра прийде до кімнати твоїх друзів небагато, Вип’єте – холодного вина. Хтось принесе білі айстри, скаже хтось: \"життя прекрасне\". Так, життя – прекрасне, а вона...
А вона, а вона сидітиме сумна, Буде пити – не п’яніти від дешевого вина. Я співатиму для неї, аж бринітиме кришталь Та хіба зуміє голос подолати цю печаль.
Так у світі повелося, я люблю її волосся, Я люблю її тонкі вуста. Та невдовзі прийде осінь, ми усі розбіжимося По русифікованих містах.
Лиш вона, лиш вона сидітиме сумна, Буде пити – не п’яніти від дешевого вина. Моя дівчинко печальна, моя доле золота, Я продовжую кричати, ніч безмежна і пуста.
Так у світі повелося, я люблю її волосся, Я люблю її тонкі вуста. Та невдовзі прийде осінь, ми усі розбіжимося По русифікованих містах.
Лиш вона, лиш вона сидітиме сумна, Буде пити – не п’яніти від дешевого вина. Моя дівчинко печальна, моя доле золота, Я продовжую кричати, ніч безмежна і пуста. (3)
(Кость Москалець)
Другие названия этого текста
Плач Єремії - Вона (Най буде все як є, 1995) (0)
Плач Єремії - Вона – ІІ (Перша Кров) (Хата моя, 1997) (0)