Немо - Незнайомий брат(ти мені пробач) | Текст песни

• Тексты песен
• Немо
• Незнайомий брат(ти мені пробач)

Pesni.guru - сайт для Гуру

Знову місяць блукає зоряним небом.
Знову чую скрізь сон тихі кроки твої.
Я не знаю тебе, я не знаю про тебе.
І для чого приходиш з далеких тих днів.

Так багато у тебе хотів запитати,
Та напевно як завжди не вистачить слів.
Скільки повзати ще нам, а не літати?
І для чого приходиш з далеких тих днів?

Ти мені пробач, я колись народився в своїй країні.
Ти мені пробач, я живу ніби вдома, але як емігрант.
Ти мені пробач за забуті пісні і сльозу на калині.
Ти мені пробач, незнайомий мій брат.

Ніби все у нас є, більше навіть не треба:
Синє небо і жовте колосся ланів.
А насправді ми просто тікаєм від себе.
Ти про це нагадав нам з далеких тих днів.

Ти мені пробач, я колись народився в своїй країні.
Ти мені пробач, я живу ніби вдома, але як емігрант.
Ти мені пробач за забуті пісні і сльозу на калині.
Ти мені пробач, незнайомий мій брат.

Стогнали гори, ридали ікони...
Спадали зорі комусь на погони...
Червоне поле, червоне небо...
Такого не треба, більше не треба!

І на віки віків, повсяк час і нині
Будуть дивитись на нас очі сині...
Березові хрести, і земля у руїні,
І останні слова: "Cлава Україні!"

Ти мені пробач, я колись народився в своїй країні.
Ти мені пробач, я живу ніби вдома, але як емігрант.
Ти мені пробач за забуті пісні і сльозу на калині.
Ти мені пробач, незнайомий мій брат. 2 РАЗА

*****

Снова месяц бродит звездным небом.
Снова слышу сквозь сон тихие шаги твои.
Я не знаю тебя, я не знаю о тебе.
И для чего приходишь с тех далеких дней.

Так много у тебя хотел спросить,
И наверное как всегда, не хватит слов.
Сколько ползать еще нам, а не летать?
И для чего приходишь с тех далеких дней?

Ты мне прости, я некогда родился в своей стране.
Ты мне прости, я живу как дома, но как эмигрант.
Ты мне прости за забытые песни и слезу на калине.
Ты мне прости, ангел мой брат.

Вроде все у нас есть, больше даже не надо:
Синее небо и желтые колосья полей.
А на самом деле мы просто тікаєм от себя.
Ты об этом напомнил нам с тех далеких дней.

Ты мне прости, я некогда родился в своей стране.
Ты мне прости, я живу как дома, но как эмигрант.
Ты мне прости за забытые песни и слезу на калине.
Ты мне прости, ангел мой брат.

Стонали горы, рыдали иконы...
Падали звезды кому на погоны...
Красное поле, красное небо...
Такого не надо, больше не надо!

И на веки веков, повсяк время и сейчас
Будут смотреть на нас глаза синие...
Березовые кресты, и земля в руинах,
И последние слова: "Слава Украине!"

Ты мне прости, я некогда родился в своей стране.
Ты мне прости, я живу как дома, но как эмигрант.
Ты мне прости за забытые песни и слезу на калине.
Ты мне прости, ангел мой брат. 2 РАЗА