Ингрит Костенко - Годі говорити про того, кого нема. | Текст песни

• Тексты песен
• Ингрит Костенко
• Годі говорити про того, кого нема.

Он вони, знов спускаються
До мене вниз,
А ти не бачиш їх,
І то так прикро.
Он вони до мене граються
Та звуть у ліс...
І я втечу туди,
Ти мене викрив.
Ну то спробуй зрозумій
Божевільний мозок мій
Кричала - Боже, поможи? Поможи?

Годі говорити про того, кого нема!
Годі говорити про того, кого нема!
Годі говорити про того, кого нема!

Прощавай, бо я іду до них
Вони ж як я, не знають холоду,
Не знають міри.
Не читай сумних без мене книг
Журба моя, то зветься голодом,
Потреба віри.
Ну то спробуй зрозумій
Божевільний мозок мій
Кричала - Боже, поможи? Поможи?

Годі говорити про того, кого нема!
Годі говорити про того, кого нема!
Годі говорити про того, кого нема!

Більше нема!
Не довіряй болю
Не довіряй сльозам
Кажеш, я дам тобі волі
Ну хто тобі це сказав?