Скоро вечір. Одинокий лист, гнаний вітром, пролітає повз мене. Він більше сюди не повернеться. Не повернусь, мабуть, і я. Бо навіщо? Моє кохання, як той жовтий лист, Він може впасти тільки до твоїх ніг.
Не знаю я, чи знов сюди прийду, Та залишаю замість себе Ті квіти, що знайшов в саду для тебе, Для тебе я. А може, завтра ти пройдеш ось тут, Де вітер пелюстки колише. Та знай, я щастя своє тут залишив.
Можливо, завтра ти пройдеш біля місця нашої зустрічі. Можливо, побачиш мій останній дарунок нашому коханню. І якщо вітер не розвіє ті квіти, не чіпай їх — вони мертві. Нехай вони лежать, викликаючи хвилини суму у закоханих.
Не знаю я, чи знов сюди прийду, Та залишаю замість себе Ті квіти, що знайшов в саду для тебе, Для тебе я. А може, завтра ти пройдеш ось тут, Де вітер пелюстки колише. Та знай, я щастя своє тут залишив.
Другие названия этого текста
Володимир Івасюк - Жовтий лист (В.Івасюк-В.Громцев) (1)
Віталій Козловський - Жовтий лист (В.Івасюк-В.Громцев) (0)