Біла Вежа - Поле Троянд | Текст песни

• Тексты песен
• Біла Вежа
• Поле Троянд

Давно вже наче не болить, адже час гоїть рани
Розтануть спогади в ту мить, коли мене не стане
Колись крізь камінь проросте, розквітне ніжна квітка
Наповнить змістом мої сни, чи я до цього звикну?

Я йду до неї, долаючи милі
В скронях біль, пил на очах
Мов птах, зі скелі
Впаду я вниз на поле троянд

Ну щоб здавалося з того, що більше йти не можу
І що з того, що кожну ніч знов бачу сни тривожні
Знов бачу поле вдалині, що полум’яно квітне
Там серед квіті я впаду і що є сили крикну:

Я йду до неї, долаючи милі
В скронях біль, пил на очах
Мов птах, зі скелі
Впаду я вниз на поле троянд

Хоч не можу йти та роблю ще я крок
«Я дійшов, я зміг!» - лине крик до зірок…