Ей, там нагорі, вимкніть чайник
Тут ранок починається з його набридливого свисту
Не кажучи уже про те, що п’ятий день скучаю
По ранній каві і твоєму місту…
Тобі покласти джем чи шоколаду?
Долити відчаю чи акварелі?
Пиши! Пиши листи прийнявши седативу
Тут, на папері, серед акварелі, немає місця для пастелі…
Вона ж суха і кришиться як сон ранковий
Розчиниться у сірому зимовому полотні…
Прочинить двері у світ інший. випадковий
Де помирають сни забуті і самотні…
Як кажуть – у житті все буде Чай
І додають – тільки чекай…
Чекай…чекай…все буде Джаз
Чекай…чекай…тільки не в нас…
У тебе є зимовий ранок і конверт
Відділення поштове і адреса…
І щось нав’язливе, неначе клей момент
І щось зарозуміле, як стара вже поетеса…
У мене Вітер є і адресат…
Горнятко кави, чаю й шоколаду
Дороги й відстані у сотні кіловат
Шляхи перетину забутого меридіану…
А нас немає…не існує…стерто…
Таких як ми, у світі забагато
Говоримо про від/чай і конверти…
Й літаємо разом коли лягаєм спати…
А НАС немає…не існує в світі
Ми вицвіли, як на папері стара акварель
Зустрілися далеко десь у літі…
Були. Й зламалися. як звуків паралель…
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 2