matevoshchuk - доки дихається | Текст песни

• Тексты песен
• matevoshchuk
• доки дихається

Доки дихається, хоч не знаю навіщо ще,
доки проклятий Марко носить голови у мішку,
я на тебе дивлюся, хоч би як в глибині пече,
я тобі пишу
все, що не міг тоді розказати,
образність видих, а почерк на вдих,
тіні повзуть попід стінами так пихато,
тіні — це все, що лишилось від нас самих.
Ось тобі вітер в долонях, і дерево, що хитається,
мовчки сховавшись в осінні дурні падолисти —
човен на хвилях залишений мідною жалістю,
в ньому якийсь потопельник виплив і вистиг.
Так розтривожено пам’яттю білою
серце наповнює мілина,
носять розтерте його до млина
тихі пророки, що пишуть Євангеліє —
ти бережи себе, милий янголе,
як пролітатимеш схилами.

2015

із книжки "Люди погоди"

© matevoshchuk